Список літератури на літо-2018

5 клас

Легенди:

«Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати»,«Чому в морі є перли і мушлі».

Народні перекази:

«Прийом у запорожців», «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох»,«Летючий корабель».

Літературні казки:

Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис»,

Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка»,

Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон»,

Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Загадки:

Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».

Літописні оповіді:

«Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»,

«Святослав уладає мир з греками…»,

«Володимир вибирає віру»,

«Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»,

Олександр ОЛЕСЬ. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»).

Світ природи:

Тарас ШЕВЧЕНКО. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»,

Степан ВАСИЛЬЧЕНКО. «В бур’янах»,

Павло ТИЧИНА. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»,

Євген ГУЦАЛО. «Лось»,

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…»,

Григір ТЮТЮННИК. «Дивак»,

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець».

6 клас

Календарно-обрядові пісні:

«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».

Пісні літературного походження:

«Ще не вмерла України…» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО,

«Молитвою» О. КОНИСЬКОГО й М. ЛИСЕНКА,

«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА,

Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка».

Я і світ:

Леся УКРАЇНКА. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»,

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»,

Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»,

Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба»,

ПРИГОДИ І РОМАНТИКА Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки»,

Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»,

Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

Гумористичні твори:

Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»,

Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»,

Павло ГЛАЗОВИЙ.«Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».

7 клас

Суспільно-побутові пісні:

«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Коломийки: «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки».

Про минулі часи:

Іван ФРАНКО. «Захар Беркут»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Мені тринадцятий минало…», «Тополя», «Як умру, то поховайте…»,

Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…»,

Григір ТЮТЮННИК. «Климко».

«Ти знаєш, що ти — людина»:

Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб»,

Богдан ЛЕПКИЙ. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)»,

Ліна КОСТЕНКО. «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»,

Василь СИМОНЕНКО. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»,

Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»,

Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений».

«Ми — українці»:

Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили»,

Андрій МАЛИШКО. «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю…», «Вчителька».

8 клас

Усна народна творчість:

Пісні Марусі ЧУРАЙ. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю».

Світ української поезії:

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…»,

Леся УКРАЇНКА. «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка»,

Володимир СОСЮРА. «Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь»,

Володимир ПІДПАЛИЙ. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд»,

Василь ГОЛОБОРОДЬКО. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова».

Національна драма:

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Сто тисяч»,

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Дорогою ціною»,

Олександр ДОВЖЕНКО. «Ніч перед боєм»,

Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути».

Український гумор:

Валентин ЧЕМЕРИС. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».

9 клас

Родинно-побутові пісні:

«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько».

Українські народні балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить».

Давня література:

Перекладна література Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. «Слово о полку Ігоревім».

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко:

Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate».

Нова українська література:

Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка»,

Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся».

Література українського романтизму:

Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. «Пан та Собака»,

Євген ГРЕБІНКА. «Ведмежий суд». «Човен»,

Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» «Кавказ» «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…» «На панщині пшеницю жала…». «Наймичка». «Доля», «Росли укупочці, зросли…»

Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада»,

Марко ВОВЧОК. «Інститутка»,

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Не зaхвати солодкого зомління…»,

10 клас

Література 70-90-х років ХІХ ст.:

Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. «Кайдашева сім’я».

Панас МИРНИЙ. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Мартин Боруля»,

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Облога Буші»,

Борис ГРІНЧЕНКО. «Каторжна»,

Іван ФРАНКО. «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило».

Українська література 1910-х років:

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Intermezzo», «Тіні забутих предків»,

Ольга КОБИЛЯНСЬКА. «Земля»,

Василь СТЕФАНИК. «Камінний хрест»,

Леся УКРАЇНКА. «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», «Лісова пісня»,

Микола ВОРОНИЙ. «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта»,

Олександр ОЛЕСЬ. «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Момент».

11 клас

Українська література 1920-1930 рр.:

Павло ТИЧИНА. «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»,

Євген ПЛУЖНИК. «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок…»,

Микола ЗЕРОВ. «Київ − традиція»,

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..»,

Микола ХВИЛЬОВИЙ. «Я (Романтика)»,

Юрій ЯНОВСЬКИЙ. «Шаланда в морі», «Дитинство»,

Валер’ян ПІДМОГИЛЬНИЙ. «Місто»,

Остап ВИШНЯ. «Моя автобіографія», «Сом»,

Микола КУЛІШ. «Мина Мазайло».

Література в західній україні:

Богдан-Ігор АНТОНИЧ. «Зелена євангелія», «Різдво»,

Осип ТУРЯНСЬКИЙ. «Поза межами болю».

Еміграційна література:

Євген МАЛАНЮК. «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..»,

Іван БАГРЯНИЙ. «Тигролови».

Українська література 1940−1950 рр.:

Олександр ДОВЖЕНКО. «Україна в огні», «Зачарована Десна».

Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст.:

Василь СИМОНЕНКО. «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…»,

Дмитро ПАВЛИЧКО. «Два кольори»,

Іван ДРАЧ. «Балада про соняшник»,

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»,

Ліна КОСТЕНКО. «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…», «Маруся Чурай»,

Василь СТУС. «Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…».

Проза другої половини ХХ ст.:

Олесь ГОНЧАР. «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка»),

Григір ТЮТЮННИК. «Три зозулі з поклоном»,

Валерій ШЕВЧУК. «Дім на горі».

Українська історична проза:

Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ. «Диво».

Лепбук для Валерії від 6А

Одними з гловних у сучасному світі є співчуття та чуйність. Цими якостями наділені учні 6А класу.

 Дізнавшись, що Максимейко Валерія, учениця 5А класу ЗОШ №7, потрапила під поїз та одержала травму стопи, діти вирішили не просто зібрати матеріальну допомогу, а й зробити сюрприз для дівчинки.

Порадилися й дійшли згоди виготовити лепбук, у кишеньки якого кожен учень нашого класу вкладе побажання та слова підтримки для Валерії. Написали й листа для дівчинки.

Колективна праця захопила всіх. Спільним результатом - лепбуком - задоволені. 

А Настя Сапа передала й від себе подарунок із листом.

Сольний концерт нашої учениці

У кожної дитини є свої захоплення. У нашому 6А класі всі талановиті.
Сьогодні ми відвідали сольний концерт Абрамової Тетяни. Півтори години насолоди від мистецтва: вокального співу (різними мовами), оригінальних танцювальних композицій, неперевершної гри на фортепіано.
Таня - переможець обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. У кожного з нас є улюблена пісня з її репертуару. Пишаємося, що навчаємося разом із такою талановитою дівчинкою!!!

Довідник для підготовки до ЗНО

Пісня про рушник. А.Малишко

Пісня «Рідна мати моя» — це сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвого шляху. Рушник пов’язано із життєвою долею ліричного героя і з образом його матері. Цей образ — символ чистоти й любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Ліричний герой поезїі з великою теплотою згадує свою матір.

Далекого 1958 року  композитор Платон Майборода працював над музикою до кінофільму «Літа молодії», де в епізоді герой картини частує свою подругу сніданком, дбайливо загорнутим матір’ю у вишиваний рушник. Режисер Олексій Мішурин запропонував уникнути звичайного побутового діалогу, а дати музично-узагальнений образ материнської любові, музичний символ материнського напутнього слова, яке світить юнакові на життєвому шляху. Ця ідея сподобалася композитору, а також його приятелю поетові Андрієві Малишку, який мав написати вірші.

На початку 1970-х поету-пісняру Андрію Демиденку пощастило брати інтерв’ю у Платона Майбороди. Він тоді був ще зовсім юним, прийшов до маестро, і їхня бесіда відбувалася у робочому кабінеті композитора. Трохи згодом зайшла до них мати Майбороди — Одарка Єлисеївна, занесла чай і сіла на стілець, щоб перепочити.
«Під час чаювання я запитую: «А тепер, Платоне Іларіоновичу, декілька слів, будь ласка, про пісню «Рідна мати моя». Кого першого запліднила ідея створення? Як довго ви зі своїм другом і побратимом поетом Андрієм Самійловичем Малишком її писали? Платон Іларіонович крутнув головою: «Та я вже стільки про неї наговорив…», — згадує А. ДЕМИДЕНКО.  —  Тут раптом озивається Одарка Єлисеївна: «Андрійчику, синку! Давай я тобі все розкажу, так як було. Бо й все проходило на моїх очах. Ми з Малишком Андрюшою жили тоді ще в одній квартирі. Так от, заходжу до них, а вони щось там глубають, про щось буркотять, стиха лаються між собою… Я й кажу: «Що ви там пишете й пишете про одне й те саме… Ви б краще написали, скільки я ночей не доспала, скільки тебе, Платошо, і твого брата Жору проводжала в дорогу, скільки своїх очей я виплакала вам услід»… Вони зиркнули один на одного, потім глянули на мене, і відразу ж стали — мов їх підмінили. Й не зронивши жодного слова, зачинилися. І вже не виходили — ні опівдні, ні ввечері… Я ж переживаю… Під ранок прочиняю двері: а там диму — хоч сокиру вішай! А за роялем, бачу, сидять мої хлопці — голі по пояс, але щасливі, мов діти. А загледіли мене — разом підбігли, взяли за руки й почали навперебій — мало не злякали: «Мамо, мамо, послухайте! Це про Вас!».

Платошка відкашлявся й почав першим: «Рідна мати моя, ти ночей не доспала… І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала»…  Затим, як умів, співав Андрюша. Далі вдвох. Я ж слухала й слухала. А потім ми обнялися втрьох — і вже не стримували сліз. Отак це, синку, було»…
До речі, музичний художній фільм «Літа молодії» (Кіностудія ім. О. Довженка) став лідер прокату 1959 року — 36,7 млн глядачів! У ньому вперше прозвучала «Пісня про рушник», яку виконував чудовий співак  з оксамитовим голосом Олександр Таранець.

Потім цей твір виконували різні вокалісти, зокрема, Дмитро Гнатюк, Квітка Цісик, Ярослав Євдокимов, Рашид Бейбутов, Бернард Ладиш, Ірина Сказіна, Дмитро Яремчук та інші.

Можна спробувати виконати цю пісню в караоке.

Перевірте знання тексту "Пісні про рушник", виконавши тестові завдання:

Цікаві правила